бесіда для учнів 7 класу

НВК «Виноградівська ЗШ І-ІІІ ст. – ДНЗ»

Бесіда  для учнів 7 класу

 на тему: «Безпека велосипедиста»

                                   Підготувала: класний керівник 7 класу

                                     Ткаченко О.М.

Тема: «БЕЗПЕКА НА ДОРОГАХ»

Мета: дати поняття про організацію дорожнього руху та його регулювання; розказати про Правила дорожнього руху та їх зміст; вчити користуватися правилами дорожнього руху для пішоходів.

Метод: розповідь.

Основні поняття і терміни: організація дорожнього руху, Правила дорожнього руху, світлофор, регулювальник, дорожня розмітка, дорожнє обладнання, дорожні знаки.

Обладнання: Правила дорожнього руху, дорожні знаки.

Хід уроку

      /. Організаційна частина

II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

>    Що ви знаєте про дорожню розмітку?

>    Які дорожні знаки потрібно знати велосипедисту?

///. Мотивація навчальної діяльності учнів

На автомобільних дорогах будь-якої країни можна побачити різ­номанітний транспорт, який різниться маневреністю, швидкістю руху, що створює перешкоди і незручності на їхньому шляху, а отже й не­безпечні ситуації. Обстановку ускладнюють і пішоходи. Всі вони є учасниками дорожнього руху (особа, яка бере безпосередню участь на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин). Полегшити учасникам руху сприйняття й оцінку обстановки можуть знання пра­вил дорожнього руху в поєднанні з нормальною організацією дорож­нього руху.

IV.  Повідомлення теми уроку та плану викладу на­вчального матеріалу

Тема. Організація дорожнього руху.

План.

1.     Організація дорожнього руху.

2.     Правила дорожнього руху.

3.     Пріоритети в дорожньому русі.

4.     Регулювання дорожнього руху: регулювальник, світлофор, знаки, розмітка.

5.     Основні правила дорожнього руху.

V.  Засвоєння нових знань

сприймання інформації

Під організацією дорожнього руху слід розуміти комплекс інже­нерних та організаційних заходів, що забезпечують безпеку пересу­вання учасників дорожнього руху.

Одним з перших засобів організації дорожнього руху було обме­ження швидкості транспортних засобів та розділення проїзної части­ни на дві смуги для відокремлення зустрічних потоків. В Україні, як і в більшості країн світу, прийнято правосторонній рух, для якого при­стосовані облаштування доріг і конструкція автомобілів.

б) поглиблення інформації

Основним засобом, що забезпечує безпеку пересування учасни­ків дорожнього руху, є Правила дорожнього руху.

Ще задовго до початку появи перших автомобілів почали буду­вати дороги, на яких люди пересувалися пішки, верхи або в кінних екіпажах. Тоді й почали створюватися укази, які регламентували по­ведінку учасників дорожнього руху. Одним з перших був виданий у 1683 році указ в Російській імперії, який стосувався візників та куче­рів. У 1812 році Олександр І запровадив у Російській імперії правосторонній рух, обмеження швидкості і номерні знаки для екіпажів.

Поява перших автомобілів створила значні проблеми для учас­ників дорожнього руху, які потрібно було вирішувати. Поступово по­чали створюватися певні правила поведінки для учасників дорож­нього руху, де основну роль відігравали водій та пішохід.

Вперше офіційно правила дорожнього руху були запроваджені в практику в Англії в 1896 році.

Сьогодні в Україні діють єдині Правила дорожнього руху, які ма­ють нормативний характер. Вони затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року і вступили в дію з 1 січня 2002 року. Як правовий документ, що ґрунтується на Законі України «Про дорожній рух», Правила встановлюють чіткий порядок здійс­нення руху транспортних засобів і пішоходів, дотримання якого за­безпечує безпеку учасників дорожнього руху. Водночас Правила встановлюють, що будь-які особливості руху, пов'язані з типом екс­плуатованих транспортних засобів (кар'єрні, лісовози тощо) або осо­бливостями території (завод, гаражний кооператив тощо), а також порядок руху, запроваджений за допомогою нормативних актів або інструкцій, повинні ґрунтуватися виключно на вимогах Правил.

Знання Правил є обов'язковим для кожного учасника дорожнього руху, а чітке виконання їх положень сприяє взаємній довірі і повазі, безпечному співіснуванню на дорозі всіх учасників руху. Будь-які від­ступи від положення Правил можуть призвести до ДТП, заподіяння

збитків майну, шкоди здоров'ю людей і навіть людських жертв. Не­знання Правил дорожнього руху не звільняє від відповідальності за їх порушення.

Правила описують технічні засоби організації дорожнього руху: регулювання за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, до­рожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальників.

Правила містять:

•      обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів, пішоходів і пасажирів;

•      вимоги до водіїв мопедів і велосипедів, осіб, що керують гу­жовим транспортом, і погоничів тварин;

•      правила проїзду перехресть, пішохідних переходів, залізнич­них переїздів;

•      правила перевезення пасажирів, вантажу, буксирування та експлуатації транспортних засобів;

•      правила руху у колонах, житловій та пішохідній зонах, руху по автомагістралях, дорогах для автомобілів, по гірських до­рогах, на крутих спусках;

•      правила зупинки, стоянки, виконання обгону та інших манев­рів;

•      правила користування зовнішніми світловими приладами;

•      правила навчальної їзди.

Правила також містять вимоги до технічного стану й обладнання транспортних засобів та деякі інші вимоги, від яких залежить безпека дорожнього руху.

Правила дорожнього руху надають право на перевагу в русі од­них учасників дорожнього руху перед іншими, тобто право на пер­шочерговий рух стосовно інших.

У дорожньому русі при перехрещенні (злитті) траєкторій руху транспортних засобів, пішоходів та інших учасників руху виникає пи­тання: хто має право на рух першим? Щоб уникнути можливих кон­фліктів, у Правилах спеціально обумовлюється порядок черговості руху учасників дорожнього руху.

Наприклад, на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами з того момен­ту, коли вони ступили на перехід. У будь-якому місці, навіть поза пі­шохідним переходом, водій повинен пропустити сліпих пішоходів, які подають сигнал тростиною білого кольору, спрямованою вперед. Водій повинен зупинитися перед пішохідним переходом, якщо така вимога надійшла від членів шкільного патруля, загону юних інспек­торів руху, відповідним чином екіпірованих, або осіб, що супроводжують групи дітей, і дати дорогу дітям, які переходять проїзну час­тину дороги. Водій транспортного засобу повинен зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, які йдуть з боку відчинених дверей до (або від) трамвая, що стоїть на вулиці, якщо посадка чи висадка прово­диться з проїзної частини чи посадкового майданчика, розміщеного на ній. Перевага пішоходів перед транспортним засобом у даному випадку настає тільки тоді, коли на позначеній трамвайній зупинці зупинився трамвай.

Таким чином, питання переваги або пріоритету сприяє виявлен­ню ознаки першочерговості в русі для його учасників, що дає змогу запобігти конфліктній ситуації, яка може призвести до ДТП.

Цьому також сприяють знаки пріоритету, які встановлюють чер­говість проїзду перехресть і перехрещень окремих проїзних частин, а також вузьких ділянок дороги. Деякі із цих знаків надають перевагу в русі, інші - зобов'язують надати дорогу транспортним засобам, яким надається така перевага.

До таких знаків належать «Дати дорогу», «Проїзд без зупинки заборонено», «Головна дорога», «Кінець головної дороги», «Перева­га зустрічного руху», «Перевага перед зустрічним рухом». (Показа­ти ці знаки). До знаків пріоритету належать також знаки «Перевага зустрічного руху» і «Перевага перед зустрічним рухом» (продемонс­трувати). Перший знак застосовується для заборони в'їзду на вузь­ку ділянку дороги за наявності на ній або на протилежному під'їзді до неї зустрічних транспортних засобів, яким можуть бути створені пе­решкоди або небезпека в русі. Другий знак застосовується для позначення вузької ділянки дороги, під час руху по якій водій користу­ється перевагою стосовно зустрічних транспортних засобів.

в) уточнення інформації

Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою доро­жніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофо­рів, а також регулювальника.

Дорожні знаки є найпоширенішим і одним з основних засобів ор­ганізації дорожнього руху та призначені для інформування його уча­сників про умови, режими і напрями руху, місця розміщення об'єктів сервісу тощо. Правила передбачають сім груп дорожніх знаків, які на одній опорі (згори вниз або зліва направо) розміщуються таким чи­ном:

     • проїзду перехресть знаки пріоритету - встановлюють черго­вість,   перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок до­роги;

•      попереджувальні знаки - інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки;

•      наказові знаки - показують обов'язкові напрями руху або до­зволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянок, а також запроваджують або скасову­ють деякі обмеження;

•      заборонні знаки - впорядковують рух транспортних засобів і пішоходів на окремих ділянках доріг шляхом запровадження або скасування певних обмежень у русі;

•      інформаційно-вказівні знаки - запроваджують або скасову­ють певний режим руху, а також інформують учасників доро­жнього руху про розташування населених пунктів,  різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила;

•      знаки сервісу - інформують учасників дорожнього руху про розташування об'єктів обслуговування.

До сьомої групи належать таблички до дорожніх знаків (знаки доповнювальної інформації), які уточнюють або обмежують дію зна­ків, разом з якими вони встановлені. Наприклад, таблички «Напря­мок дії» (продемонструвати) застосовується з певними заборонни­ми, наказовими та інформаційно-вказівними знаками і встановлю­ються безпосередньо перед перехрестям для зазначення напрямку дії цих знаків.

Кожна група знаків має визначену форму і колір, що дає змогу розшифрувати їх на значній відстані. (Можна продемонструвати кожну групу знаків).

Дорожні знаки розміщуються так, щоб забезпечувалася види­мість інформації, призначеної для учасників дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби, забезпечувалася зручність в експлу­атації і виключалося їх ненавмисне пошкодження. При цьому знаки не повинні бути закриті від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього осві­тлення тощо). Під час встановлення знаків повинна бути забезпече­на спрямованість інформації, що передається ними, тільки тим учас­никам дорожнього руху, для яких вона призначена. Дорожні знаки встановлюються з правого боку дороги поза проїзною частиною та узбіччям, на тротуарі, розділювальній смузі, газоні тощо, над доро­гою. Установлення або демонтування дорожніх знаків без узгоджен­ня з відповідними підрозділами Державтоінспекції не дозволяється.

Пересуваючись дорогою, водії обов'язково повинні знати дорож­ні знаки. Одними з основних є заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Знак «Рух заборонено» (продемонструвати) застосовується для заборони руху всіх транспортних засобів на окремих ділянках дороги, вулиці, території пішохідної зони тощо.

Знак «Рух механічних транспортних засобів заборонено» (про­демонструвати) застосовується для заборони руху всіх механічних транспортних засобів.

В обох випадках дія знаку не поширюється на водіїв транспорт­них засобів, що рухаються за встановленими маршрутами, водіїв-інвалідів, мотоколясок або автомобіля з розпізнавальним знаком «Інвалід», водіїв транспортних засобів, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також водіїв транспортних засобів, що обслуговують підприємства, розташовані в позначеній зоні.

Знаки «Рух мотоциклів заборонено» і «Рух на мопедах заборо­нено» (продемонструвати) застосовуються для заборони руху від­повідно на мотоциклах і мопедах та велосипедах з підвісним двигу­ном, що також прирівнюється до мопедів. Дія знаків не поширюється на водіїв транспортних засобів, що обслуговують громадян чи нале­жать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також водіїв транспортних засобів, що обслуговують підприємства, розта­шовані в позначеній зоні.

Знак «В'їзд заборонено» (продемонструвати) застосовується для заборони в'їзду всіх транспортних засобів, крім тих, що рухають­ся за встановленим маршрутом. Зона дії знаку - від місця встанов­лення до найближчого перехрестя за ним, а де немає перехрестя -до кінця населеного пункту.

Знаки «Поворот праворуч заборонено» і «Поворот ліворуч забо­ронено» (продемонструвати) застосовуються для заборони відпо­відних поворотів на найближчому перехрещенні проїзних частин (крім транспортних засобів, що рухаються за встановленим маршру­том).

Знак «Розворот заборонено» (продемонструвати) забороняє розворот на перехрестях, де цей маневр важко виконати або він створює небезпеку для руху інших видів транспортних засобів.

Знак «Обмеження максимальної швидкості» (продемонструва­ти) застосовується в разі потреби запровадження на ділянці дороги іншої максимальної швидкості, ніж на попередній ділянці.

Одним з найважливіших засобів регулювання дорожнього руху, який значною мірою впливає на безпеку руху, є дорожня розмітка. її висока ефективність пояснюється в першу чергу тим, що вона по­стійно перебуває в полі зору водія, допомагає йому правильно виби­рати положення транспортного засобу на проїзній частині багатосмугової дороги, сприяє кращому орієнтуванню в напрямку дороги, обмежує в необхідних місцях можливість маневрування транспорт­ним засобом, сприяючи тим самим підвищенню безпеки дорожнього руху.

Розмітка наноситься на проїзну частину дороги або елементи дорожній споруд спеціальними розмітковими матеріалами і може бути білого, жовтого або чорного кольорів. До розмітки належать лінії, написи й інші позначення, які наносяться на проїзну частину, бордюрні камені, інші елементи доріг і дорожніх споруд. Розмітка, нанесена на проїзній частині, використовується як доповнення до дорожніх знаків і світлофорної сигналізації.

Розрізняють дві групи розмітки: горизонтальну й вертикальну.

(Можна продемонструвати зразки видів розмітки).

Досить ефективно сприяє безпеці дорожнього руху на різних ді­лянках доріг дорожнє обладнання, яке вчасно інформує водіїв про характер небезпеки для руху, що може виникнути на шляху пересу­вання учасників дорожнього руху. Дорожнє обладнання повинно встановлюватися на всіх небезпечних ділянках доріг, незалежно від категорії дороги. До нього належать:

•      огородження і світлове сигнальне обладнання в місцях буді­вництва, реконструкції та ремонту доріг;

•      попереджувальні світлові круглі тумби, що встановлюються на розділювальних смугах або острівцях безпеки;

•      напрямні стовпчики, що призначені для забезпечення види­
мості зовнішнього краю узбіч і небезпечних перешкод в умо­вах недостатньої видимості;

•      опуклі дзеркала для розширення оглядовості водіям транс­портних засобів, які проїздять перехрестя чи інше небезпеч­не місце з недостатньою оглядовістю;

•      дорожні огородження на мостах, шляхопроводах, естакадах, насипах та інших небезпечних ділянках дороги;

•      пішохідні огородження в небезпечних для переходу проїзної частини місцях.

З метою забезпечення безпеки руху транспортних засобів і пішо­ходів на перехрещуваних напрямках у місцях перетину інтенсивних транспортних і пішохідних потоків регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою світлофорів. Дорожні світлофори поді­ляються на транспортні (7 типів) і пішохідні (2 типів). Крім того, існу­ють світлофори для регулювання руху на території підприємств та організацій у місцях звуженої проїзної частини.

Основні сигнали світлофора мають такі значення:

•      зелений - дозволяє рух;

•      жовтий - забороняє рух і попереджає про наступну зміну си­гналів;

•      червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних
миготливих сигнали забороняють рух.

Регулювальник - це працівник міліції, військової інспекції безпе­ки дорожнього руху, дорожньо-експлуатаційної служби, черговий на залізничному переїзді, поромній переправі. Запровадження цього терміна зумовлене необхідністю окреслити коло осіб, які мають пра­во регулювати дорожній рух. Звичайно, у переліку осіб першими на­звані працівники міліції. Виступаючи в ролі регулювальників, вони повинні бути у форменому одязі, мати жезл, а також свисток.

Регулювання дорожнього руху регулювальниками, як правило, застосовується лише як тимчасовий захід при несправності світло­форів, у місцях, де короткочасно утворюються інтенсивні потоки транспортних засобів чи пішоходів, або при проведенні спеціальних заходів. Сигнали регулювальника мають перевагу перед сигналами світлофорів та вимогами дорожніх знаків пріоритету і є обов'язковими для виконання. Водії та пішоходи повинні виконувати додаткові вимоги регулювання, навіть якщо вони суперечать сигна­лам світлофорів, вимогам дорожніх знаків і розмітки.

Сигналами регулювальника є положення його корпуса, а також жести руками, в тому числі з жезлом або диском з червоним світлоповертачем, які мають певне значення.

Положення корпуса регулювальника мають значення сигналів, що визначають черговість проїзду транспортних засобів і переходу пішоходами перехрестя чи іншої ділянки дороги у випадку, коли він знаходиться в умовному центрі перехрещення проїзних частин і ре­гулює черговість проїзду транспорту та перехід пішоходів. Якщо ре­гулювальник знаходиться не в центрі перехрестя, а в іншому місці, де його чітко бачать водії, він може подавати сигнали жестами рук, жезлом або диском з червоним світлоповертачем, які вказують во­дію на необхідність зайняти відповідну смугу руху і зупинитися. По­ложення його корпуса в цьому випадку не має значення.

Для кращого сприйняття жестів регулювальника, особливо в те­мну пору доби, він повинен мати одяг із світлоповертальними еле­ментами і використовувати світний жезл.

    г) узагальнення інформації

Правила дорожнього руху визначають правила поведінки учас­ників дорожнього руху на дорозі. їх не можна поділити на основні і другорядні. Всі правила руху рівноцінні між собою, і недотримання будь-яких з них може призвести до трагічних наслідків.

Тому розглянемо деякі питання дорожнього руху, яких обов'язково повинен дотримуватися водій, сідаючи за кермо авто­мобіля, та пішоходи, які є також учасниками дорожнього руху.

Перш за все, перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Тобто водій несе повну відповідальність за безпеку дорожньо­го руху від початку і до закінчення маневру, починаючи рух, перестроюючись або змінюючи напрямок. Під початком руху слід розумі­ти момент, коли транспортний засіб рушає з місця незалежно від напрямку руху, після тривалої або короткочасної стоянки або зупин­ки (в тому числі й після зупинки на заборонний сигнал світлофора або регулювальника).

Перестроювання - це зміна у процесі руху положення транспор­тних засобів у межах поперечного профілю проїзної частини, пов'язана зі зміною смуги руху.

Під будь-якою зміною напряму руху слід розуміти повороти транспортних засобів на перехрестях, поза ними і коли транспорт­ний засіб з'їжджає на прилеглу територію або розвертається, а та­кож будь-який інший манер, пов'язаний хоча б із незначною зміною напрямку руху (поворот, перестроювання, обгін, об'їзд, розворот). Здійснюючи будь-який маневр, водій повинен зважати на право першочерговості руху стосовно інших учасників дорожнього руху, а також подавати сигнали світловим покажчиком повороту відповідно­го напрямку.

У разі відсутності або несправності світлових покажчиків поворо­ту сигнали подаються рукою. Подавати сигнали покажчиком поворо­ту або рукою належить завчасно до початку маневру і припиняти негайно після його закінчення.

Рухаючись дорогою, водій змушений постійно приймати рішення щодо вибору безпечної швидкості руху в конкретних умовах, яка бу­де залежати як від зовнішніх, так і від внутрішніх факторів. Проте слід пам'ятати, що в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год, в житлових і пішохі­дних зонах - не більше 20 км/год, поза межами населеного пункту на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, - зі

швидкістю, передбаченою технічною характеристикою транспортно­го засобу, його станом та станом дороги.

Особливу увагу потрібно звернути на проїзд перехресть, де тра­пляється значна кількість ДТП. Залежно від характеру організації дорожнього руху на перехрестях, вони поділяються на регульовані і нерегульовані.

Які перехрестя називають регульовані, а які нерегульовані? (За­питання до учнів).

На регульованому перехресті водій повинен керуватися сигна­лами світлофора або регулювальника, а не знаками пріоритету. На нерегульованих перехрестях, де відсутні які-небудь технічні засоби регулювання дорожнього руху, або світлофори працюють у режимі миготіння сигналу жовтого кольору, або немає регулювальника, во­дій повинен дотримуватися порядку руху відповідно до встановле­них знаків пріоритету.

(По можливості розглянути приклади конкретних ситуацій проїзду регульованих і нерегульованих перехресть).

VII.        Перевірка засвоєння учнями знань та вмінь

• Що ви розумієте під організацією дорожнього руху?

• Коли прийняті і запроваджені існуючі в Україні Правила до­рожнього руху?

• За допомогою чого здійснюється регулювання дорожнього руху?

• Які групи дорожніх знаків ви знаєте?

• Які види розмітки вам відомі?

• Для чого використовується дорожнє обладнання?

• Які значення мають основні сигнали світлофора?

• Хто може бути регулювальником і за допомогою чого він мо­же регулювати  дорожній рух?

 • Які основні правила руху дорогою ви знаєте?